- вкоїтися
- —————————————————————————————вко́їтисядієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вкоїтися — див. укоїтися … Український тлумачний словник
укоїтися — I (вко/їтися), о/їться, док., перех., розм. Те саме, що скоїтися. II (вко/їтися), о/юся, о/їшся, док., діал. Заспокоїтися, угамуватися … Український тлумачний словник
вкоськатися — дієслово доконаного виду заспокоїтися; утихомиритися розм … Орфографічний словник української мови
вкочуватися — I (уко/чуватися), уюся, уєшся, недок., вкоти/тися (укоти/тися), вкочу/ся, вко/тишся, док. 1) Котячись, проникати всередину, у межі чого небудь. 2) Те саме, що в їжджати I; заїжджати. II див. укочуватися I … Український тлумачний словник
вкошуватися — (уко/шуватися), уюся, уєшся, недок., вкоси/тися (укоси/тися), вкошу/ся, вко/сишся, док. Косячи, заходити в глиб ділянки … Український тлумачний словник
уколюватися — I (вко/люватися), ююся, юєшся, недок., уколо/тися (вколо/тися), олю/ся, о/лешся, док. Уколювати себе чим небудь. II див. вколюватися I … Український тлумачний словник
укочуватися — I (вко/чуватися), ується, недок., укоти/тися (вкоти/тися), о/титься, док. 1) Ставати рівною, гладкою від їзди чи оброблення котком (про поверхню дороги, шляху і т. ін.). 2) тільки недок. Пас. до укочувати 1). II див. вкочуватися I … Український тлумачний словник